Я можу перечитувати цю книгу безліч разів, у будь-який спосіб, будь-якою мовою (за умови, що я ту мову хоч трохи знаю). Моя любов до неї нікуди не дінеться і стопудово не згасне.

На мою думку, ця книга моє бути в домашній бібліотеці.

(маю, власне, декілька примірників - обидва українських видання (шаную біле з Кроулі на обкладинці), одне британське видання, а також неадаптовану аудіокнигу у виконанні Стівена Бріггса, і версію БіБіСі з повним акторським складом)

Скажу чесно - з Пратчеттом у мене складні стосунки. Хоча б у тому плані, що я ніяк не можу прочитати хоч ЩОСЬ з його творів. Маю надію, що [b:Морт|38201220|Морт|Terry Pratchett|https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1558372646l/38201220._SY75_.jpg|1857065] чи [b:Право на чари|36516465|Право на чари|Terry Pratchett|https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1552509551l/36516465._SY75_.jpg|583611] виправлять ситуацію.

А от Ніл Ґейман трапився мені раніше - з книгою [b:Американські боги|36311543|Американські боги|Neil Gaiman|https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1506489237l/36311543._SY75_.jpg|1970226], в оригіналі, себто ще до прочитання мною ЦІЄЇ книги, також в оригіналі. І з ним, загалом, у мене досить непогано (якщо не враховувати збірки коротких творів, які не надто мене вражають - за деякими поодинокими винятками).

Хтось каже про нездатність сприйняти цю книгу через відсутність любові до того чи іншого автора. Для мене це є дивним, оскільки сприймаю книгу цілісно і без розкладання на Пратчетт-Ґейман частини - не вбачаю у цьому жодної доцільності.

Про переклад - чудовий. Щоправда мені не зрозуміло відкіля шотландці є споконвічними ворогами шотландців. Вибачаюся. Все по тексту. Якось проскочило позв мою свідомість при прочитані оригіналу. ;Р І там ще трохи невеликих огріхів, що на них можна не дуже зважати. Десь трохи недовичитали. З ким того не буває? Не кінець світу.

ОДНОЗНАЧНО РЕКОМЕНДОВАНО ДО ПРОЧИТАННЯ ( )